Загальна спільна власність подружжя

Сімейний адвокат
Скрябін Олексій Миколайович
Скрябін Олексій Миколайович
доктор юридичних наук
Вітаю! У цій статті я Вам розповім про підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя. Ознайомившись з матеріалом статті «Загальна спільна власність подружжя» на сайті advokat-dnepropetrovsk.com Ви знайдете відповіді для себе щодо цього питання.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

Майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу);

Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Основным законным правовым режимом имущества супру­гов, как было сказано, является правовой режим общей совме­стной собственности.

Ст. 60 Сімейного Кодексу встановлює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя щодо майна, набутого в період шлюбу.

Ст. 60 Сімейного Кодексу передбачає, що майно, придбане під час шлюбу, належить подружжю на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.

Водночас у ст. 60 Сімейного Кодексу сказано про майно, набуте подружжям під час шлюбу. При цьому в ній не розкрито зміст термінів “нажитий” та “придбаний”.

При буквальному тлумаченні поняття “майно, придбане подружжям у період шлюбу”, слід вважати, що будь-яке майно, придбане подружжям у період шлюбу, є спільним майном подружжя.

Однак такий висновок суперечить п. 3 ч. 1 ст. 57, ч.ч. 3-6 ст. 57 Сімейного Кодексу, які передбачають, що у ряді випадків майно, набуте подружжям під час шлюбу, не належить їм на праві спільної сумісної власності, а належить кожному з них на праві окремої приватної власності (див. коментар до ст. 57 Сімейного Кодексу).

Таким чином, не всяке майно, придбане під час шлюбу, можна вважати подружжю, що належить, на праві спільної сумісної власності.

Тому поняття “придбане під час шлюбу майно” вже його буквальне тлумачення.

Слід визначити юридичний склад, необхідний для виникнення права спільної сумісної власності подружжя.

Для такого права необхідно, щоб майно було придбано під час шлюбу.

Також на сайті advokat-dnepropetrovsk.com сімейного адвоката Скрябіна Олексія Миколайовича для Вас можуть бути корисними наступні матеріали: аліменти в частці від заробітку, аліменти у твердій грошовій сумі, додаткові витрати на дитину, договір між батьками про сплату аліментів, зменшення та збільшення розміру аліментів (зміна), аліменти на повнолітніх.

Ст. 45 Сімейного Кодексу передбачає, що недійсний шлюб або шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення в осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а ч. 2 ст. 45 Сімейного Кодексу встановлює, що якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майна, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності.

Водночас для виникнення права спільної сумісної власності подружжя недостатньо, щоб майно було придбано у період зареєстрованого шлюбу.

Потрібно також, щоб подружжя спільно проживало, вели спільне господарство, тобто потрібна наявність спільної праці подружжя.

Під спільною працею подружжя слід розуміти будь-яку корисну працю, яка незалежно від її характеру або безпосередньо, або у своїй упредметненій формі спрямована на створення спільного майна подружжя.

Спільність результатів праці подружжя у разі законного режиму майна подружжя встановлюється, як зазначають у літературі, не угодою подружжя явним чи мається на увазі, а вводиться як обов’язковий наслідок шлюбу.

Необхідність наявності спільної праці подружжя для виникнення права спільної сумісної власності подружжя та спільного майна подружжя випливає зі зіставлення положень ч. 1 ст. 60, п. 3 ч. 1 ст. 57, частин 3-6 ст. 57 Сімейного Кодексу.

У зазначених у ст. 57 Сімейного Кодексу у випадках майно, придбане подружжям під час шлюбу, як зазначалось, належить подружжю не так на праві спільної сумісної власності, а кожному їх на праві роздільної приватної власності.

Це тим, що у випадках майно купується над результаті спільної праці подружжя.

Звісно ж, терміни “нажите майно” і “придбане майно” стосовно виникнення права спільної сумісної власності подружжя та спільного майна подружжя є синонімами.

Термін “майно, нажите подружжям протягом шлюбу” закріплено у ст. 10 остаточної редакції Сімейного Кодексу.

Майно, придбане подружжям роботою в період зареєстрованого шлюбу, вважається таким, що належить обом подружжю на засадах спільної власності. Розмір що належить кожному з подружжя частини визначається судом. Інше майно становить окрему власність.

Як випливає з наведеного тексту для виникнення права спільної сумісної власності подружжя та спільного майна подружжя необхідно було дві умови:

  • придбання майна під час шлюбу;
  • придбання майна внаслідок спільної праці подружжя.

Необхідність наявності спільної праці подружжя для виникнення їх права спільної сумісної власності також випливає зі зіставлення змісту ст. 60 та 58 Сімейного Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Сімейного Кодексу, як було сказано, плоди, приплід, доходи (дивіденди), отримані від речі, що належить одному з подружжя на праві приватної власності, належать цьому чоловікові на праві окремої приватної власності незалежно від того, отримані вони в період шлюбу або до шлюбу.

Це пояснюється тим, що право на ці плоди, приплід, доходи виникли не внаслідок спільної праці подружжя.

Необхідність наявності спільної праці подружжя для виникнення їхнього спільного майна випливає і з історичного тлумачення терміна “майно, що нажите протягом шлюбу”.

Таким чином, обов’язковими елементами юридичного складу для виникнення права спільної сумісної власності подружжя та спільного майна подружжя, як зазначено в літературі, є придбання майна під час зареєстрованого шлюбу та ведення спільного господарства подружжям, тобто наявність спільної праці подружжя.

Ч. 2 ст. 60 Сімейного Кодексу встановлює презумпцію, за якою кожна річ, придбана під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Встановлення цієї презумпції має велике практичне значення як при здійсненні правочинів спільної сумісної власності подружжя, так і у разі поділу спільного майна подружжя (див. коментар до статей 63, 65, 71 Сімейного Кодексу).

Для визнання речей, набутих під час шлюбу, об’єктами спільної сумісної власності подружжя не має значення, на ім’я когось із подружжя оформлене це майно.

Як випливає із змісту абзацу третього п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. № 7 “Про практику застосування судами законодавства, яке регулює право приватної власності громадян на житловий будинок”, для виникнення права спільної сумісної власності подружжя на побудований у період шлюбу житловий будинок не має значення, на ім’я когось із подружжя оформлений цей будинок.

Зв’язатися з адвокатом

Часті питання адвокату

Чи є майно, придбане подружжям під час шлюбу, загальною спільною власністю, якщо один із подружжя тимчасово не працював, а займався господарством?
Чи є майно, придбане подружжям у недійсному шлюбі їхньою спільною сумісною власністю?
Чи є квартира, придбана під час зареєстрованого шлюбу, але зареєстрована на дружину, її особистою роздільною власністю?
Сімейний адвокат
Скрябіна Дар'я Сергіївна
Скрябіна Дар'я Сергіївна
кандидат юридичних наук
Якщо стаття «Загальна спільна власність подружжя» була для Вас цікавою і Ви дізналися щось корисне для себе, то ставте лайк цій статті. Переходьте та підписуйтесь на наш ютуб-канал і Ви завжди будете в курсі нововведень законодавства України у сфері сімейного права.
Інформація про нас

Загальна спільна власність подружжя

Корисні матеріали сайту advokat-dnepropetrovsk.com :

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Чи є майно, придбане подружжям під час шлюбу, загальною спільною власністю, якщо один із подружжя тимчасово не працював, а займався господарством?
Майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Чи є майно, придбане подружжям у недійсному шлюбі їхньою спільною сумісною власністю?
Ст. 45 Сімейного Кодексу передбачає, що недійсний шлюб або шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення в осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а ч. 2 ст. 45 СК встановлює, що якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майна, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності.
Чи є квартира, придбана під час зареєстрованого шлюбу, але зареєстрована на дружину, її особистою роздільною власністю?
Для визнання речей, набутих під час шлюбу, об'єктами спільної сумісної власності подружжя не має значення, на ім'я когось із подружжя оформлене це майно.