Встановлення факту батьківства за рішенням суду
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень виконано відповідно до Сімейного Кодексу.
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у нормах сімейного законодавства.
Встановлення батьківства в позовному порядку можливе лише у тому випадку, якщо ймовірний батько дитини живий.
Якщо ж імовірний батько дитини помер і дитина народилася в незареєстрованому шлюбі, то можливе встановлення факту визнання батьківства чи факту батьківства порядку спеціального судочинства.
Судова практика встановлення батьківства
Можливість встановлення факту визнання батьківства передбачена Законом “Про затвердження Основ законодавства про шлюб та сім’ю”, відповідно до якого у разі якщо дитина народилася до 1 жовтня 1968 р. та її передбачуваний батько помер, а батьківство не було оформлене у добровільному порядку, можна встановити в порядку особливого провадження факт визнання батьківства, якщо дитина перебувала на утриманні померлого і померла визнавала себе батьком дитини.
При цьому не має значення, чи помер гаданий батько дитини до або після 1 жовтня 1968 року.
Положення Закону “Про затвердження Основ законодавства про шлюб та сім’ю”, як було зазначено, підлягає застосуванню і на цей час відповідно до постанови Верховної Ради України “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів”.
Також на сайті advokat-dnepropetrovsk.com сімейного адвоката Скрябіна Олексія Миколайовича для Вас можуть бути корисними наступні матеріали: аліменти в частці від заробітку, аліменти у твердій грошовій сумі, додаткові витрати на дитину, договір між батьками про сплату аліментів, зменшення та збільшення розміру аліментів (зміна), аліменти на повнолітніх.
Встановлення факту батьківства у незареєстрованому шлюбі
У разі якщо дитина народилася після 1 жовтня 1968 р. у незареєстрованому шлюбі і ймовірний батько помер, можна встановити факт батьківства в порядку особливого судочинства, якщо батьківство за життя передбачуваного батька не було встановлено в добровільному порядку.
Як роз’яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України”, факт батьківства може бути встановлений за наявності однієї з чотирьох обставин, перерахованих у Кодексі про Шлюб та Сім’ю, а саме:
- спільне проживання та ведення загального господарства батьками дитини, якщо воно не припинилося до зачаття дитини;
- спільне виховання дитини;
- спільне утримання дитини;
- докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
У чинному Сімейному Кодексі передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебуває з матір’ю дитини у шлюбі, факт її батьківства може бути встановлений за рішенням суду, але не зазначено, які обставини суд має взяти до уваги.
Тому для встановлення факту батьківства необхідно, щоб були докази, що достовірно підтверджують, що померлий громадянин, факт батьківства якого встановлюється судом, є батьком дитини.
Підставою для встановлення факту батьківства, а також для встановлення батьківства у позовному порядку, можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від цієї особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального Кодексу.
Позовна заява про встановлення батьківства
Заява про встановлення факту батьківства, так само як і позов про визнання батьківства, приймається судом тільки в тому випадку, якщо запис у Книзі реєстрації народжень скоєно матір’ю дитини, яка не одружена, відсутня спільна заява батьків дитини, заява батька дитини або рішення суду про встановлення батьківства.
Заява про встановлення факту батьківства, як уже зазначалося, може подати мати дитини, опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття.
Необхідність розмежування встановлення факту батьківства та факту визнання батьківства наголошено на постанові Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”.
Ухвала Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України” правильно зазначає, що у разі виникнення підвідомчого суду спору про право вимоги щодо встановлення факту батьківства справа має розглядатися у позовному порядку, а не в порядку особливого провадження.
Однак у ньому допущена неточність, тому що йдеться про встановлення факту батьківства щодо дитини, яка народилася у незареєстрованому шлюбі до 1 жовтня 1968 року.
Насправді ж, при народженні дитини до 1 жовтня 1968 р. може бути встановлено не факт батьківства, а факт визнання батьківства.
Якщо дитина народилася у незареєстрованому шлюбі до 1 жовтня 1968 р., то встановлення батьківства в позовному порядку взагалі не допускається, оскільки до набуття чинності Основ законодавства про шлюб та сім’ю встановлення батьківства щодо дітей, що народилися у незареєстрованому шлюбі, не допускалося.
Батьківство можна було встановити лише в добровільному порядку і лише в тому випадку, якщо мати дитини та ймовірний батько одружаться.
Закон, як правило, зворотної сили не має.
Тому положення постанови про можливість встановлення факту батьківства в позовному порядку щодо дітей, що народилися до 1 жовтня 1968, є неточним.
Якщо при встановленні факту визнання батьківства щодо дітей, які народилися в незареєстрованому шлюбі до 1 жовтня 1968 р., виникає суперечка, то провадження у справі має бути припинено.
Така суперечка може виникнути, наприклад, якщо дружина передбачуваного батька дитини, яка народилася у незареєстрованому шлюбі до 1 жовтня 1968 р., при встановленні факту визнання батьківства в порядку особливого провадження заперечує таке визнання.
Таким чином, після набуття чинності Сімейного кодексу України, тобто з 1 січня 2004 р., підставою для визнання батьківства у позовному порядку та встановлення факту батьківства у випадках, якщо дитина була народжена від осіб, які не перебували між собою у шлюбі, є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального Кодексу.
Часті питання адвокату
Корисні матеріали сайту advokat-dnepropetrovsk.com :
