Позбавлення батьківських прав

Сімейний адвокат
Скрябін Олексій Миколайович
Скрябін Олексій Миколайович
доктор юридичних наук
Вітаю! У цій статті я Вам розповім про підстави позбавлення батьківських прав, про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов’язків, як скласти позов про позбавлення батьківських прав, про правові наслідки позбавлення батьківських прав, про відновлення у батьківських правах, про позовну заяву про відновлення у батьківських правах. Ознайомившись з матеріалом статті «Позбавлення батьківських прав» на сайті advokat-dnepropetrovsk.com Ви знайдете відповіді для себе щодо цього питання.

Підстави позбавлення батьківських прав

Мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вона, він:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншої установи охорони здоров’я без поважної причини та протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками чи наркоманами;
  • застосовують будь-які види експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджено за скоєння умисного злочину щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав на підставах, встановлених п. 2, 4 і 5 ч. 1 стаття 164 Сімейного Кодексу, лише у разі досягнення ними повноліття.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо всіх своїх дітей чи когось із них.

Зв’язатися з адвокатом

Відповідальність за неналежне виконання батьківських обов’язків

Якщо суд під час розгляду справи позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків чи однієї їх ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

Можливість позбавлення батьківських прав передбачено ст. 164 Сімейного Кодексу. Батьки у разі неналежного здійснення своїх прав та обов’язків з виховання дітей несуть різні види відповідальності (сімейно-правову, цивільно-правову за шкоду, заподіяну дітьми, кримінально-правову, адміністративно-правову). Крайнім заходом сімейно-правової відповідальності є позбавлення батьківських прав. У літературі заведено розрізняти заходи відповідальності та захисту.

Заходи захисту спрямовано захист прав потерпілого (наприклад, стягнення аліментів). Заходи відповідальності, крім захисту прав потерпілого, передбачають застосування до правопорушнику додаткових заходів впливу як позбавлення прав, обмеження терміну дії прав, зменшення обсягу прав чи зростання обсягу обязанностей. Міра відповідальності може також полягати у виникненні обов’язку щодо відшкодування моральної шкоди.

Заходи сімейно-правової відповідальності можуть застосовуватися лише членам цієї сім’ї. Треті особи у разі порушення сімейних прав учасників сімейних правовідносин несуть перед ними не сімейно-правову, а цивільну, адміністративну чи кримінальну відповідальність. Право на захист або суб’єктами права на захист є самі учасники сімейних правовідносин.

Позбавлення батьківських прав є одним із заходів сімейно-правової відповідальності, яка настає при винній поведінці батьків (батька) на підставах та в порядку, передбачених у законі. Позбавлення батьківських прав, будучи мірою сімейно-правової відповідальності, є не тільки захистом прав та інтересів дітей, а й тягне за собою настання невигідних наслідків для батьків (батька), позбавлених батьківських прав. Позбавлення батьківських прав можливе лише щодо дітей, які не досягли 18 років або не набули дострокової дієздатності у зв’язку з одруженням.

Однак при позбавленні батьківських прав батьки позбавляються прав і на майбутнє, тобто при досягненні дітьми, щодо яких вони позбавлені батьківських прав, повноліття.

ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу встановлює вичерпний перелік підстав для позбавлення батьків батьківських прав, а саме, якщо мати чи батько:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншої установи охорони здоров’я без поважної причини та протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками чи наркоманами;
  • застосовують будь-які види експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджено за скоєння умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 25 постанови № 16 “Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України” роз’яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов’язків виражається в тому, що вони не дбають про фізичний та духовний розвиток дітей, їх навчання та підготовці до самостійного життя.

Під зловживанням батьківськими правами слід розуміти використання їх на шкоду інтересам дітей, наприклад, відмінювання до жебракування, створення перешкод у навчанні, у передбаченому рішенням суду спілкуванні з дитиною.

Жорстоке поводження з дітьми може виявлятися у фізичному чи психічному насильстві, застосуванні неприпустимих методів виховання, приниженні людської гідності дітей тощо. Захворювання батьків на хронічний алкоголізм і наркоманію мають бути підтверджені відповідним медичним висновком. Ці захворювання можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав незалежно від того, чи визнані хворі особи обмежено дієздатними.

В абзаці першому п. 25 зазначеної постанови зазначається, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом на осіб, які порушують батьківські обов’язки. Тому питання про їх застосування може бути вирішено лише після повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи та характеру відносин батьків та дітей. При цьому, як було сказано, потрібна вина батька або батьків.

Зв’язатися з адвокатом

Позов про позбавлення батьківських прав

В абзаці третьому п. 26 зазначеної постанови увага судів звертається на те, що оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеній винності поведінки батьків з урахуванням характеру поведінки та особистості батьків та інших конкретних обставин відмовити в позові про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням батьківських обов’язків.

Суд може також за наявності зазначених обставин, відмовляючи у позові, вирішити питання про відібрання дитини у відповідача та передачу її органам опіки та піклування, якщо цього вимагають інтереси дитини. У цьому суд немає права вирішувати питання, яке конкретно установа має передати дитини орган опіки і піклування. Вимога позбавлення батьківських прав розглядається лише у судовому порядку.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав на підставах, передбачених пунктами 2, 4 та 5 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу, лише у разі досягнення ними повноліття.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо всіх своїх дітей або будь-кого з них.

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з батьків ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

Зв’язатися з адвокатом

Правові наслідки позбавлення батьківських прав

Особа, позбавлена батьківських прав:

втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків з її виховання;

перестає бути законним представником дитини;

втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;

не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

не може отримати у майбутньому тих майнових прав, пов’язаних з батьківством, які воно могло б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування збитків у разі втрати годувальника, право на спадкування);

втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Особи, позбавлені батьківських прав, втрачають усі свої права, засновані на факті спорідненості з дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав (ст. 166 Сімейного Кодексу). Вирішення питання про позбавлення батьківських прав, як було зазначено, можливе лише щодо дітей, які не досягли 18 років, а також дітей, які не набули дострокової дієздатності у зв’язку з одруженням. Позбавлення батьківських прав має безстроковий характер. Тому воно поширюється і на майбутнє, тобто якщо батько позбавлений батьківських прав щодо певної дитини, то після досягнення цією дитиною повноліття позбавлення батьківських прав зберігається.

Батьки, позбавлені батьківських прав, позбавляються насамперед права на виховання дитини, зокрема права на спілкування з дитиною, права встановлювати її місце проживання, вирішувати питання про її навчання, права бути представником дитини, вони не можуть бути опікунами, піклувальниками, усиновлювачами.

Батьки, позбавлені батьківських прав, позбавляються як особистих немайнових прав, а й майнових. Вони не мають права в майбутньому вимагати від дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, аліменти (ст. 202 Сімейного Кодексу), не мають права на спадкування після цих дітей (п. 5 ч. 1 ст. 166 Сімейного Кодексу, год 3 ст.1224 Цивільного Кодексу 2003 р.), на управління майном неповнолітніх дітей (ст. 177 Сімейного Кодексу). Виплата аліментів, пенсій та допомоги на дітей такому батькові припиняється. Батьки, позбавлені батьківських прав, також втрачають право на відшкодування шкоди та пенсійне забезпечення через смерть дитини (п. 5 ч. 1 ст. 166 Сімейного Кодексу).

Натомість діти зберігають свої майнові права, засновані на факті спорідненості з особою, позбавленою батьківських прав. Вони мають право на отримання аліментів із цієї особи (ст. 180 Сімейного Кодексу), на успадкування після цієї особи (Громадянського Кодексу 2003 р.).

Позбавлення батьківських прав не тягне у себе повного припинення правовідносин між батьком, позбавленим батьківських прав, і дитиною. Батько втрачає права, але звільняється з низки майнових обов’язків. Дитина зберігає більшість майнових прав (право на аліменти, право наслідування, право власності або право користування житлоплощею).

Ч. 2 ст. 167 Сімейного Кодексу встановлює, що у разі потреби суд може виселити з житлового приміщення того з батьків, який позбавлений батьківських прав, або зробити примусовий поділ або обмін житлового приміщення. Правовідносини між батьками та дітьми не припиняються, але змінюють свій характер. Вони набувають одностороннього характеру.

При позбавленні батьківських прав особи позбавляють конкретного суб’єктивного правничий та обмежують його сімейну правоздатність. Особи, позбавлені батьківських прав, не мають права бути усиновлювачами (п. 4 ч. 1 ст. 166 та ст. 212 Сімейного Кодексу). Вони, як зазначалося, неможливо знайти також опікунами, піклувальниками. Позбавлення батьківських прав стосується лише тих дітей, щодо яких поведінка батьків (батька) була визнана неправомірною. Щодо інших дітей, у тому числі й тих, які будуть народжені згодом, батьки своїх прав не втрачають.

Батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають усі права, засновані на факті спорідненості з дитиною. Вони втрачають насамперед декларація про виховання дитини, яке включає у собі декларація про спілкування з дитиною, право встановлювати його місце проживання, вирішувати питання навчання, бути представником дитини.

Зв’язатися з адвокатом

Відновлення у батьківських правах

  1. Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
  2. Відновлення у батьківських правах неможливе, якщо дитина була усиновлена ​​та усиновлення не скасовано або не визнано недійсним судом.
  3. Відновлення у батьківських правах неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
  4. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, які були підставою для позбавлення батьківських прав, та ухвалює рішення відповідно до інтересів дитини.
  5. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд приймає до уваги думку іншого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.
  6. У разі відмови в позові про відновлення у батьківських правах повторне звернення з позовом про відновлення у батьківських правах можливе лише після закінчення одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Також на сайті advokat-dnepropetrovsk.com сімейного адвоката Скрябіна Олексія Миколайовича для Вас можуть бути корисними наступні матеріали: аліменти в частці від заробітку, аліменти у твердій грошовій сумі, додаткові витрати на дитину, договір між батьками про сплату аліментів, зменшення та збільшення розміру аліментів (зміна), аліменти на повнолітніх.

Позовна заява про відновлення у батьківських правах

Позбавлення батьківських прав, як було сказано, має безстроковий характер. Однак воно не є безповоротним. Батьки (батько) можуть бути відновлені у батьківських правах, якщо вони змінили свою поведінку по відношенню до дітей або вилікувалися від алкоголізму та наркоманії. Питання відновлення у батьківських правах вирішується судом за позовом особи, позбавленого таких прав. Особи (особа), які подали позов, повинні довести, що їх поведінка змінилася і що вони можуть забезпечити належне виховання дітей. Позов про відновлення у батьківських правах є одним із видів перетворювальних (правовстановлюючих) позовів.

Для розгляду судом справи про поновлення у батьківських правах необхідний письмовий висновок органів опіки та піклування. Ці справи розглядаються за участю представника органу опіки та піклування та прокурора. Суд повинен перевірити, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, обставини, що стали підставою для позбавлення особи батьківських прав, а також чи може ця особа створити нормальні умови для виховання дитини (ст. 169 Сімейного Кодексу).

Суд обязан во всех случаях выяснить мнение другого роди­теля (если он не лишен родительских прав) о возможности вос­становления заявителя в родительских правах. Суд должен так­же учитывать мнение ребенка и лиц, которым ребенок передан на постоянное воспитание. Если суд убедится, что восстановле­ние в родительских правах лица, которое было лишено их, со­ответствует интересам ребенка, он выносит решение о восста­новлении в родительских правах. Копию решения суд направ­ляет в органы опеки и попечительства.

Повторне звернення з позовом про поновлення батьківських прав можливе не раніше, ніж через рік після відмови в позові. Відновлення у батьківських правах допускається лише до досягнення дитиною повноліття (ч. 3 ст. 169 Сімейного Кодексу).

У разі, якщо позов про поновлення у батьківських правах подано особою, діти якої усиновлені іншими особами, він не може бути задоволений, якщо усиновлення не скасовано або не визнано недійсним (ч. 2 ст. 169 Сімейного Кодексу).

Зв’язатися з адвокатом

Часто задаваемые вопросы адвокату

Що означає зловживання батьківськими правами?
Чи має особа, позбавлена батьківських прав, утримувати дитину?
Який термін позбавлення батьківських прав?
Сімейний адвокат
Скрябіна Дар'я Сергіївна
Скрябіна Дар'я Сергіївна
кандидат юридичних наук
Якщо стаття «Позбавлення батьківських прав» була для Вас цікавою і Ви дізналися щось корисне для себе, то ставте лайк цій статті. Переходьте та підписуйтесь на наш ютуб-канал і Ви завжди будете в курсі нововведень законодавства України у сфері сімейного права.
Інформація про нас

Позбавлення батьківських прав

Корисні матеріали сайту advokat-dnepropetrovsk.com :

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: