Скасування усиновлення

Підстави для скасування усиновлення за рішенням суду

  • воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй
    сімейного виховання;
  • дитина страждає на недоумство, психічну або іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновитель не знав і не міг знати під час усиновлення;
  • між усиновлювачем та дитиною не склалися, незалежно від волі усиновлювача, відносини, які унеможливлюють їх спільне проживання та виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.

Порядок скасування усиновлення

Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.

  • Усиновлення може бути скасовано після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого чи інших членів сім’ї.
  • Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача та усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

Усиновлення скасовується з дня набрання чинності рішенням суду.

Скасування усиновлення, як і визнання його недійсним, провадиться виключно за рішенням суду.

Підстави для скасування усиновлення з вини усиновлювача

У ч. 1 ст. 238 Сімейного Кодексу встановлено підстави для скасування усиновлення.

Вони не укладаються в строго певний перелік, як це встановлено законом щодо підстав для визнання усиновлення недійсним.

Закон виходить із основного положення про те, що усиновлення скасовується, якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує йому сімейного виховання.

Отже, в тому випадку, коли при усиновленні дитини було дотримано всіх умов усиновлення, встановлених сімейним законодавством, воно, проте, може бути скасоване за рішенням суду, якщо вона встановить, що воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй належного сімейного виховання.

Насамперед закон виходить із положення про те, що усиновлювач неналежним чином виконує свої обов’язки з виховання дитини.

Усиновлення, безумовно, суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй належного сімейного виховання у разі, якщо суд встановить, що усиновлювач ухиляється від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини; жорстоко поводиться з ним; є хронічним алкоголіком чи наркоманом; застосовує будь-які види експлуатації дитини, примушує її до жебракування та бродяжництва; засуджений за скоєння умисного злочину щодо дитини, тобто коли судом буде встановлено таку протиправну поведінку усиновителя, яка є підставою для позбавлення її батьківських прав (див. статті 164, 242 Сімейного Кодексу та коментар до них).

Однак судам слід враховувати вказівки, що містяться у п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України”, про те, що оскільки батьківські права та обов’язки виникають в усиновлювачів внаслідок усиновлення, а не походження від них дітей, то у разі ухилення усиновлювача від виконання цих обов’язків або зловживання цими правами може бути порушено питання про скасовання усиновлення, а не про позбавлення батьківських прав.

Як відмовитись від усиновлення в Україні

Крім того, скасування усиновлення може мати місце і в інших випадках, навіть за відсутності будь-якої протиправної поведінки з боку усиновлювача.

Теоретично сімейне право обґрунтовано звертає увагу на те, що усиновлення дитини завжди пов’язане з певним ризиком.

У міру того, як дитина дорослішає, усиновлювач може бути серйозно розчарований у ньому.

Реальність, на жаль, така, що найчастіше на усиновлення передаються діти з неблагополучних сімей.

У зв’язку з цим ризик прояву спадкових захворювань, розумової відсталості, алкоголізму батьків та інших факторів, що вплинули на розвиток дитини в період вагітності матері або в ранньому дитинстві, дуже високий.

Непоодинокі випадки, коли усиновлювачі через кілька років виявляють у дитини одне з таких захворювань. Іноді захворювання настільки серйозне, що не залишає жодної надії на розвиток дитини.

У цьому виникає важка моральна дилема.

Безперечно, аморально відмовлятися від хворої дитини й вимагати скасування усиновлення.

Часто усиновлювачі прив’язуються до таких дітей, виховують їх як справжні батьки та роблять все для пом’якшення наслідків захворювання.

Однак не можна забувати про те, що біологічний зв’язок і заснований на ній батьківський інстинкт, що становить основу батьківських відносин, при усиновленні відсутня, або принаймні виявляється меншою мірою.

У ряді випадків усиновлювачі не в змозі продовжувати стосунки з хворою дитиною.

Дуже складне питання, якою мірою суд повинен приймати їхнє почуття до уваги.

Справа в тому, що збереження усиновлення та залишення такої дитини в сім’ї усиновлювача майже завжди відповідає інтересам дитини.

Проте не можна зовсім не зважати й на інтереси самого усиновлювача. Нехтування його інтересами призведе до того, що він буде змушений порушити інтереси дитини.

Якщо усиновлювач надасть переконливі аргументи, що підтверджують, що продовжувати жити для нього з усиновленим йому нестерпно, усиновлення має бути скасовано.

Тому усиновлення може бути відмінено за рішенням суду у випадках, якщо дитина страждає на здивування, психічну або іншу тяжку невилікову хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати під час усиновлення.

Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду і в тому випадку, якщо між усиновлювачем та дитиною склалися незалежно від волі усиновлювача відносини, які унеможливлюють їхнє спільне проживання та виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.

Отже, підставами для скасування усиновлення в зазначених випадках можуть бути не лише протиправні дії усиновлювача, а й такі обставини, які свідчать про те, що сімейні відносини між нею та дитиною не склалися.

Скасування усиновлення повнолітньої особи

Норми сімейного законодавства допускають у виняткових випадках усиновлення повнолітньої особи (див. ч. 2 ст. 208 Сімейного Кодексу та коментар до нього).

Тому скасування усиновлення повнолітньої особи також допускається законом.

Суд може скасувати усиновлення повнолітнього за взаємною згодою усиновлювача та усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

Отже, підставами для скасування усиновлення є обставини, які свідчать про те, що сімейні відносини між ними не склалися.

Такими обставинами судом можуть бути визнані, зокрема, зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами, створення умов, неможливих для спільного проживання, факти насильства щодо усиновлювача чи усиновленої особи чи інших членів сім’ї тощо.

Ці обставини можуть встановлюватися судом на підставі доказів, зазначених у Цивільному процесуальному Кодексі.

Слід звернути увагу на те, що правова природа справ про скасування усиновлення повнолітньої особи у випадках, коли вона може бути скасована за взаємною згодою усиновлювача та усиновленої особи, відрізняється від правової природи справ про скасування судом усиновлення на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

У справах про скасування судом усиновлення повнолітньої особи за взаємною згодою усиновлювача та усиновленої відсутній спір про право.

Теоретично цивільного процесуального права наявність спору про право розглядається як одна з ознак, які характеризують судову підвідомчість і дозволяють розподілити судові справи за видами цивільного судочинства.

Цей висновок підтверджується чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до Цивільного процесуального Кодексу спір про право характерний лише для позовних справ та справ, що виникають з адміністративно-правових відносин.

У справах особливого провадження немає суперечки про право. У зв’язку з цим не можна говорити, що спір про право є загальним критерієм підвідомчості цивільних справ.

Тому справи про скасування судом усиновлення повнолітньої особи за взаємною згодою усиновлювача та усиновленої особи мають бути віднесені законом до справ особливого провадження та розглядатися за правилами, встановленими цивільним процесуальним законодавством для справ особливого провадження.

Справи про скасування усиновлення повнолітньої особи, порушені на вимогу усиновителя або усиновленої особи, якщо сімейні відносини між ними не склалися, суд повинен розглядати за правилами, встановленими цивільним процесуальним законодавством для справ позовного провадження.

Усиновлення скасовується з дня набрання рішенням суду законної сили.

Часті питання адвокату

Чи можна скасувати усиновлення в суді, якщо з'ясуватися, що дитина страждає на тяжке захворювання?
Чи можна скасувати усиновлення, якщо дитина досягла повноліття?
advokat-dnepropetrovsk.com

ГУГЛ

як відмовитись від усиновлення в Україні

скасування усиновлення Україна

скасування усиновлення з ініціативи усиновлювача

скасування усиновлення судова практика

скасування усиновлення дитини дружини

скасування усиновлення правові наслідки

скасування усиновлення повнолітнього

чи можна повернути дитину, якщо її усиновили

ЯНДЕКС

скасування усиновлення

скасування усиновлення дитини

справи про скасування усиновлення

підстави скасування усиновлення

право скасування усиновлення

вимагати скасування усиновлення

порядок скасування усиновлення

справи про скасування провадження про усиновлення

наслідки скасування усиновлення

правила провадження про скасування усиновлення

право вимагати скасування усиновлення

скасування усиновлення усиновлювачем

справи про скасування усиновлення розглядаються

позов про скасування усиновлення

Перевірила Вікторія 07.05.21

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Чи можна скасувати усиновлення в суді, якщо з'ясуватися, що дитина страждає на тяжке захворювання?
Якщо дитина страждає на недоумство, психічну або іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновитель не знав і не міг знати під час усиновлення, то це є підставою для скасування усиновлення за рішенням суду.
Чи можна скасувати усиновлення, якщо дитина досягла повноліття?
Усиновлення може бути скасовано після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім'ї, а також, якщо є взаємна згода усиновлювача та усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.