Права баби та діда, прабаба и прадіда на виховання внуків, правнуків

Права баби, діда, прабаби, прадіда на спілкування з внуками, правнуками

Баба, дід, прабабa та прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їхньому вихованні.

Батьки або інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабусею, дідусем, прабабусею, прадідом своїх прав з виховання своїх онуків, правнуків.

Якщо такі перешкоди створюються, бабуся, дідусь, прабабуся, прадіда батьки мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Право дитини на сім’ю та сімейне виховання

Одним із особистих немайнових прав дитини є право на сім’ю та сімейне виховання.

Це насамперед виявляється у наданні дитині можливості жити і виховуватися у ній.

Як правило, йдеться про проживання дітей у сім’ї своїх батьків.

Проте право дитини на сімейне виховання включає також право спілкування з іншими членами сім’ї – дідусем, бабусею, прадіду, прабабусею, братами, сестрами та іншими членами сім’ї.

Сімейний Кодекс вперше закріплює права на спілкування та виховання онуків не лише бабусею та дідусем, а й прабабусею та прадідусем.

З іншого боку, бабуся, дідусь, прабабуся, прадідусь, будучи родичами по прямій лінії, хочуть спілкуватися зі своїми онуками, правнуками, брати участь у їхньому вихованні навіть у тих випадках, коли проживають окремо.

ч.1 ст. 257 Сімейного Кодексу встановлює особисте немайнове право бабусі та дідуся, прабаби та прадіда на спілкування з онуком, правнуком та на участь у їх вихованні.

Підставою даного права є споріднений зв’язок між бабусею, дідусем і онуком або прабабусею, прадідом і правнуком.

Слід звернути увагу, що Сімейного Кодексу встановлює право, а не обов’язок бабусі, дідуся, прабабуся, прадіда на спілкування та виховання онуків та правнуків, у зв’язку з чим можна говорити про те, що, виховуючи, онуків та правнуків, вони не тільки виконують свої моральні обов’язки, а й реалізують своє право.

При цьому у разі повноцінної сім’ї та природного розвитку відносин реалізація цього права жодних проблем не викликає.

У яких випадках виникають труднощі у здійсненні права бабусі, дідусі, прабаби, прадіда у спілкуванні з онуками, правнуками

Труднощі, як правило, виникають у тих випадках, коли батьки розлучені або один із батьків помер, а той батько, при якому залишилися проживати діти, не дає можливості батькам (бабусі, дідусі) іншого з подружжя спілкуватися з дітьми.

У зв’язку із цим ч. 2 ст. 257 Сімейного Кодексу встановлює обов’язок батьків або інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати бабусі, дідусеві, прабабусі, прадіду у здійсненні їх прав на спілкування та виховання онуків, правнуків.

Суд встановлює способи участі дідуся, бабусі, прадіда, прабабуся у вихованні дитини

Бабуся, дідусь, прабабуся, прадідусь у разі відмови батьків або інших осіб, з якими проживають діти, у наданні можливості спілкуватися та брати участь у вихованні онуків, правнуків мають право на підставі ст. 124 Конституції звернутись безпосередньо до суду з позовом про усунення перешкод для спілкування з онуком, правнуком.

Суд під час розгляду такої суперечки зобов’язаний керуватися інтересами дітей.

У своєму рішенні суд встановлює способи участі бабусі, дідуся, прадіда, прабабуся у вихованні дитини (систематичні зустрічі, відвідування дитиною місця проживання бабусі, дідуся, прадіда, прабаби тощо), місце та час спілкування з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки бабусі, дідуся, прадіда, прабабуся, а також інших обставин, які мають істотне значення.

У випадку, якщо інтереси дитини вимагають присутності під час побачення іншої особи (вихователя, вчителя, лікаря), суд може зумовити побачення бабусі, дідуся, прадіда, прабаби з дитиною у присутності такої особи.

У якому випадку спілкування бабусі, дідуся, прадіда, прабаби може бути заборонено

Якщо ж спілкування бабусі, дідуся, прадіда, прабаби з онуками, правнуками негативно впливає на дитину, то органи опіки та піклування можуть заборонити таке спілкування як тимчасово, так і постійно.

Часті питання адвокату